пятница, 10 сентября 2010 г.

Про «вірус» волонтерства



Вже традиційними стали зустрічі волонтера ВООН Світлани Собової , яка працює в рамках Проекту ПРООН «Соціальна інтеграція та розвиток громадянської відповідальності молоді в Україні» із студентами першокурсниками Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького спеціальності «Соціальна робота». Справа в тому, що саме цим студентом пощастило вивчати дисципліну «Волонтерський рух», тож про волонтерство та його значимість у сучасному суспільстві студенти мають нагоду почути із перших вуст. Зустріч почалася із простого запитання від Світлани: «З чим у вас асоціюється слово «волонтер»?» - щирість, безкорисливість, бажання робити добро людям, гуманність – це слова, які зазвичай лунають у відповідь на це запитання. Наступне запитання: «Що спонукає людей займатися волонтерством?» - яке вже заставляє задуматися аудиторію, і потім після деякої паузи все ж лунають варіанти: щоб отримати нові знання, досвід; щоб познайомитися із новими людьми; бажання бути корисним; бажання належати до певної групи тощо.
Потім всі присутні починають ділитися власним волонтерським досвідом. В результаті всі доходять висновку, що волонтерство завжди було традиційним у житті українського народу, ще з часів коли організовувалися толоки – під час яких всі жителі села сходилися, щоб побудувати будинок своїм сусідам.
Як проявити свою громадянську активність та спробувати себе у волонтерстві Світлана розповідає студентам на прикладі діяльності Черкаського обласного молодіжного ресурсного центру, а саме, які акції та заходи там проводяться, що вже зроблено волонтерами центру, що планується у найближчому майбутньому.
І не відомо, чи то магія, чи просто так має бути, але після такої зустрічі очі студентів горять ентузіазмом і вони запитують, коли наступна акція чи волонтерський захід…Бути волонтером не важко, варто лише почати і потім вже неможливо зупинитися!